Язык

Візитна картка

Бєляєва Віта Володимирівна

Освіта: вища, Мелітопольський державний педагогічний інститут, 1998 рік

Спеціальність: вчитель української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури

Місце роботи: Мирненська ЗШ І-ІІІступенів

Посада: вчитель англійської мови, педагог-організатор

Стаж: 20 років

Категорія: Спеціаліст І категорії

Гасло: «Учитель – це скрипка дитячих сердець: як поведе смичком, таку мелодію й почує.»


Модель творчого вчителя:

Толерантний і натхнений; професійно підготовлений; послідовний, принциповий і вимогливий у викладанні та оцінюванні; розвиває і стимулює  творчисть учнів; використовує і запроваджує новітні навчальні методи та технології; поважно відноситься до особистості учня.

Візитка на ЗапоВікі

        Власний особистісний і педагогічний портрет

«Більшість вчителів витрачають час на питання, покликані встановити, чого учень не знає, а справжнє мистецтво постановки питання полягає в тому, щоб з’ясувати, що учень знає або здатний пізнати».
                                                                                    Альберт Ейнштейн

Моя робота – улюблений спосіб пізнання, творчості, спілкування, самовираження. Успіх своєї педагогічної праці я  вбачаю у постійному спілкуванні з дітьми, у вмінні «запалити» дітей до роботи. Учнівський колектив – це дивовижна країна, де всі різні, цікаві, неординарні і не дають сумувати  та займатися марнотратством часу. Я ділюся з ними своїми знаннями, досвідом, життєвими принципами. Ми навчаємося разом – чогось вони у мене, чогось я у них; інколи помиляємося, але разом долаємо труднощі. Звісно, я маю знати в рази більше, щоби бути їм цікавою, завжди новою, аби зустрічі зі мною викликали у дітей радість, очікування свята – Свята Пізнання Таємниць.  Немає безталанних учнів, потрібно дати їм можливість розкритися.
Успіх надихає учня, а удача надихає вчителя. Любов - велика помічниця. І.Гете говорив: "Учатся у того, кого любят". Але люблять того, хто сам вміє любити, хто віддає своє серце, душу. Від учителя дітям треба любові. Так, саме любові, яка дає відчуття спокою і захищеності, віри у власні сили і бажання йти вперед, любові, яка окрилює і надихає.
     Я люблю своїх дітей – незалежно від того, як вони вчаться. Намагаюсь прищепити їм паростки свого оптимізму, позитивного ставлення до життя, упевненості в тому, що кожна людина унікальна, талановита і може досягти усього, чого забажає, потрібно лише йти до мети.
         Впевнена, що вчити і виховувати може лише той, хто сам наполегливо вчиться. Вчителю просто необхідно багато вчитись, не боятися ламати стереотипи, опановувати нові технології. Треба бути цікавим для оточуючих тебе людей, поспішати пізнавати нове, не запізнитися… Досконалість не знає меж, а отже, і самовдосконалення і робота над собою нескінченні.
Учні чекають від нас цікавих уроків, динамічних, як вони самі. На власному досвіді впевнилась: чим більш захопливий, невимушений і змістовний урок, тим більше вчитель готувався до нього. І часом щиро жалієш, що в добі всього 24 години, а хочеться, щоб кожен урок дарував учневі відкриття, запам'ятовувався, залишав слід у душі дитини.
Користуючись сучасними технологіями, надаю кожній дитині можливість розвинути свій інтелект, виявляю і розвиваю творчий потенціал, створюю умови для самоактуалізації особистості, задоволення її духовних потреб, розвиваю креативність особистості школярів
     Вивчаючи педагогічні інновації, опановуючи сучасні технології, я розумію, що все це – лише засоби, головне ж для успішного уроку – запалити в дитині вогник цікавості, роздмухати багаття жаги до знань. В цьому найголовніша місія вчителя.

Як відповідати цим вимогам? Я з досвіду впевнилась, що це можливо, якщо педагогічне кредо стає життєвим кредо.

Комментариев нет:

Отправить комментарий